Кинули...

Людина здатна приймати рішення і для неї часто важко його змінити, особливо коли сипляться стоси критики. Людина гордовита. Ми опираємося щодуху намагаючись довести свою правоту не стільки комусь іншому, як самому собі, захистити і заспокоїти себе, що все зробив правильно. З моменту своєї першої поразки у дебатному клубі стало зрозумілим точно одне, що коли у тебе закрадається сумнів — тобі не переконати вже нікого. У дебатах перемагає той, хто у першу чергу зумів переконати себе, і вірить у те що говорить. Мабуть тому на дану тему мені так довго (пів року) не було сил сказати аби слово.

Запитуючи себе про улюблену пору року чи кіножанр, спершу було дивно і боязко усвідомити, що смак з плином часу змінився. Важко самому призвичаїтися, що звичні для тебе раніше уподобання більше не твої. Дивно й мені, чому колись далекі від мене трилери, приводять мене  у ейфорійний стан. Ні, це відбулося раніше останніх подій і не пов'язане із зростанням жорстокості серед наслення. Власне мені до вподоби психологічні трилери та фільми де ти не можеш зрозуміти нічого. Вершиною є те, коли тобі автор не дає відповідь, і можливо навіть не особливо ключі, які ти повинен підібрати, і все це ще й відбувається у напруженні переживань не пристати на хтбний бік. І коли ідуть титри, а у тебе залишилися не закриті запитання і сіра речовина ще активно індукує отриману інформацію. Ох, як це сильно… коли це фільм.

Вже довгі місяці у моїй голові зріло бажання голосно голосно кричати, але бракувало слів. Жанром яким не так давно було зайнято почесне місце мого улюбленого, наповнилося наше життя. Цей психодел виносить мозок щодня і щосекунди. Я хочу кричати,  щоб мною не маніпулювали. Зупиніться, я не можу … я не можу розібратися. І холоне в жилах від того, що щоденний звіт по кількості загиблих і поранених став звичним явищем, через що прикро. Прикро? Страшно, що такі жахливі речі у нас не викликають більше вибуху, як би це було у будь-який день мирного часу.  Цей неочікуваний «кінець фільму» для усієї країни став новим витком, який наповнив очі слізьми, і в голові запульсувала людськість. Я людина… людина. Ця  одна з останніх втрат, викликала більше емоцій ніж десятки за останні місяці.  «Не терпи, скажи» він хотів від нас.

Ми звикли казати гучно  і по-популістськи, що росіянам брешуть на сніданок, обід і вечерю. І знайомі вже бридкі нам коментарі у відповідь, що брешуть нам… Але тут ясно як білий день, що їм брешуть, що то нам брешуть. Дивно якось коли людей однакових ззовні, розмежовує чітка і беззаперечна правда, правда абсолютно протилежна одна одній. Людей які вірять у свою правду переконати в іншому? 

Коли кажемо, що дивлячись ТБ по той бік кордону люди сприймають ситуацію однобоко, дивимося на себе? Ми бачимо плюралізм? Чи ми бачимо те, що ми хочемо бачити? Чи ми думаємо, що ми бачимо те, що хочемо бачити? Ми ділимо на «ми» і «вони», але і ми і вони віримо у те, що так думаємо і правда на боці справедливості. Ось те що вона у кожного інша. Убивати за те, що думають по-іншому? Однозначно зброєю тільки підсилюється кожна «своя» правда. Можливо і я пацифіст. Але можливо і людина розумніша за холодну зброю?  Чому за іншу правду у яку просто вірять, мають гинути по обидва боки? Чому не робити порядок у головах? Чому так багато чому? Агов, сіра речовина «А зараз вже кінець, фільму… А зараз вже підуть, титри…» де твоя відповідь, де? 

Давно у пошуку відповідей на свої запитання і хоча б якоїсь підтримки того, що те що кажуть «нам» не далеко втекло за те, що кажуть «їм». Чому так шукаю цієї шпаринки? Тероризм. Термін «тероризм» як його почав уживати Дж. Буш молодший набув нової епохальної сили, сили сіяння паніки і страху. Чому у нас Анти Терористична Операція?

Хоча пані Тетяну Монтян не слід сприймати однозначно, але у її словах знаходжу підтримку тому сумніву, який бродить звивинами мозку. Коротко: пані юрист Монтян стверджує, що вона не ватник і не виши-ватник, а власне адекватник,  що  по той і цей бік є як схиблені кровожери так і  просто інформаційно загнані люди, які вважають, що захищаються від зла. [1] 

Важко розвивати супротив сформованій думці по один бік. Коли я бачу пости шанованих, освічених і думаючих людей яких знаєю особисто, і стоять на тій позиції, що уся країна, я знову перелистую накопичене і перевіряю на автентичність. Фільм «Початок», де правда, а де ілюзія межа тонка, але щоб зорієнтуватися слід бути прискіпливим до деталей. Чому все так як є?

Довго переконуєш себе, що цей сценарій кращий. Переконуєш, що якби не було Майдану, не було Донбасу, то нас просто б тишком злили по плану А і відновилася історична «справедливість» руського миру «штучно створеної» другосортної української нації для задоволення потреб «великих». Що ці події трапилися не дарма і українці своєю волею і мужністю стали кісткою у горлі, думалось ніби і так.

Але є дуже  багато але. Але якщо кращі мужі своєю волею і мужністю виконують план Б? Але якщо нас далі сплавляють, але вже на нашій українській крові? Коли країна ошелешена однією смертю більше ніж смертями останніх місяців, може слід почути те, що намагався донести нам наш Скрябін? Адже що б там не було, зараз очевидно вже таки як білий день, що Україна позбавляється свого найкращого: молодих і сильних, які не хочуть боятися. [2] [3] Чому АТО? Чому регулярна армія? Чому добровольці? Чому ця вірна смерть? Чому кожен поранений боєць у теленовинах хоче повернутися на передову?! Чому така 100% однозначна і перенасичена патріотизмом позиція? Нас точно ніщо не має насторожувати? Нас точно не розвертають на 180 градусів проти самих себе? Чи нас знову не «кинули, злили нас тут просто…» і так щоб більше не піднімали голови покірні і беззахисні старі, жінки та діти?

Найкраще виконаний план маніпуляції, це коли людина вірить, що тієї чи іншої думки вона прийшла сама. Я як і усі хочу вірити у кращий сценарій, але і хочу думати і не дратувати Кузьму, адже це його «дратують люди, що думають мало». 

1. Лекція Тетяни Монтян у Києві (27.11.14) www.youtube.com/watch?v=e2Y7iqSpUwc
2. Бізнес-сніданок з Андрієм Кузьменком www.youtube.com/watch?v=0C3lrbBheBA
3.  Руслан Коцаба // Інтернет-акція «Я відмовляюся від мобілізації» www.youtube.com/watch?v=Ve_AJRn-HJA

0 коментарів

Автор публікації заборонив додавати коментарі